Відомим фактом є те, що хронічний стрес визначає схильність до проблем, пов’язаних з психічним здоров’ям у майбутньому, до яких, зокрема, можна віднести перепади настрою, занепокоєння, а також до більш серйозних порушень. Нове дослідження каліфорнійських вчених з цього напрямку пояснює, у чому може полягати причина такої тенденції.
В одному з проведених раніше досліджень було виявлено, що люди, які перенесли посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та іншого типу стресові стани, мають певні відхилення, пов’язані з роботою мозку.
Мозок людини складається з білої речовини і сірого речовини. Вчені помітили, що пропорції цих речовин відрізняються у людей зі стресовими захворювання в порівнянні зі здоровими в цьому плані людьми. Проте вчені досі не могли дати пояснення практичного того, з якої причини виникають такі зміни в мозку.
Біла речовина називається так за рахунок білої жирової мієлінової оболонки, яка виступає в якості електроізоляційного шару навколо нервів, завдяки якій забезпечується швидкість передачі електричних сигналів між клітинами. Нове дослідження зосереджено на вивченні клітин мозку, що виробляють мієлін, тобто основу для вказаного шару.
Надлишок білого речовини
Дослідники виявили, що у певних областях головного мозку біла речовина знаходиться в надлишку в тих людей, які відчувають хронічний стрес. Передбачається, відповідно, що при хронічному стресі створюється більша кількість мієліну-продукуючих клітин з меншою кількістю нейронів.
Як уже зазначено, надлишок в головному мозку білого речовини відзначається у людей, що перебувають в стані хронічного стресу. Результатом цього стає і те, що на тлі надлишку мієліну порушується «хитка рівновага» між сірою та білою речовиною. Для отримання інформації про те, як це відбувається, вчені провели випробування в області гіпокампу в мозку дорослих щурів, за рахунок чого було виявлено, що нервові стовбурові клітини тут ведуть дещо несподіваним чином.
Раніше передбачалося, що стовбурові клітини дозрівають тільки в нейронах або в такому типі клітин, як астроцити. Між тим, у стані хронічного стресу стовбурові клітини дозрівають і в іншій формі клітин – в олигодендроцитах. Останні, в свою чергу, виробляють мієлін. Крім вироблення мієліну в білій речовині, олігодендроцити також сприяють і формування синапсів – специфічних структур, за рахунок яких забезпечується зв’язок нервових клітин з подальшим обміном інформацією між ними.
Дослідники здивовані тим, що у людей з ПТСР відбуваються зміни у зв’язках мозку. Приміром, гіпокамп (за рахунок якого забезпечується регуляція емоцій і пам’яті) може розвивати більш виражену зв’язок з мигдалем (де обробляється відповідь за схемою «боротьба або втеча»). За рахунок цієї теорії можна припустити, що у пацієнтів з ПТСР зв’язок гіпокампу з префронтальної кори може бути дещо слабшими, що відображається на відповідних реакціях.
«Уявіть, що при кращого зв’язку мигдалин і гіпокампу відповіді на страх в умовах стресу з вашої сторони формуються швидше, що дозволяє долати різного роду труднощі», зазначає професор Даніела Кауфер. «У той же час, якщо ці з’єднання не діють не настільки ефективно, то і здатність до реагування на виникаючі ситуації порушується, відгук на стресову ситуацію відбувається більшою мірою, ніж випливає з-за зазначеного гальмування зв’язку».
Таким чином, дещо прояснилася ситуація щодо нашої реакції на стресові ситуації, і, відповідно, на психічні захворювання, що виникають на їх грунті. Для підтвердження гіпотези, висунутої на цей рахунок, вчені продовжують проводити дослідження.
Нагадаємо, що хронічний стрес також негативним чином впливає на нашу пам’ять і здатність до навчання. Кауфер і команда дослідників впевнені, що це відбувається саме за рахунок клітин, що продукують мієлін, а не за рахунок пригнічення функцій нейронів, за рахунок яких забезпечується обробка інформації по частині навичок пам’яті і навчання.
