Вагітність: гіперактивна імунна система може спровокувати ураження мозку

0
8

Результати чергового дослідження з безпосередньою участю в ньому мишей стали напередодні доступні громадськості. Так, на їх підставі виявлено, що ембріони мишей, перебуваючи в материнській утробі при чиниться гіперактивної імунною системою впливі, згодом стикаються в більш зрілому віці з появою ознак, що свідчать про ураження головного мозку.

На підставі цього є всі підстави стверджувати, що результати, пов’язані з цим дослідженням, можуть мати безпосереднє відношення до розвитку таких неврологічних захворювань, як аутизм і шизофренія.

Повертаючись до зазначеного фактору гіперактивності імунної системи, можна припустити, що вона може пояснюватися особливою реакцією останньої на вплив, який чиниться на організм вагітної жінки інфекційного або будь-якого іншого захворювання.

Результати дослідження були надані дослідницькою групою з Балтімора (штат Меріленд) для опублікування в журналі «Brain, Behavior and Immunity». Зокрема дослідники відзначають, що гіпокамп мав менші розміри у самців мишей у разі розгляду зазначеного впливу з боку материнської імунної системи. Гіпокамп – це складова частина лімбічної системи в головному мозку, яка бере безпосередню участь у механізмах, відповідальних за перехід короткочасної пам’яті до довготривалої (консолідація пам’яті), а також за формування емоцій і за просторову навігацію.

Крім цього, було також виявлено, що у самців в головному мозку виявилося менше нервових клітин, був виявлений і такий тип імунних клітин, яких в принципі в мозку бути не повинно.

Для створення ефекту впливу на материнський організм інфекції або запального процесу, дослідниками в утробу мишей в одній групі бив введений ліпополісахарид (ЛПС) – токсин, що сприяє виникненню запальних процесів, аналогічних кишкової палички.

У ембріонів (особливо у чоловічої статі), які зазнали впливу, оказываемому запаленням в утробі, були виявлені поведінкові проблеми, а також погана моторика. Дослідниками також зазначається, що запальні процеси при вагітності в період між 18 та 32 тижнями, особливості впливу яких були виявлені декілька раніше, мали пряме відношення до передчасних пологів, а також до незбалансованості імунних клітин в головному мозку дітей. У деяких таких випадках запальні процеси навіть стають причиною загибелі в головному мозку нервових клітин у дітей.

В ході нинішнього дослідження вченими здійснювалося введення для порівняння в утробу контрольної групи мишей фізрозчин, після чого здійснювалося спостереження за тим, що відбувається в мозку потомства обох груп протягом тривалого періоду часу.

Таким чином, і було виявлено, що відразу після народження по групі ЛПС визначалося наявність поганих рухових навичок у поєднанні з поведінковими проблемами, такими, наприклад, як гіперактивність.

Далі, через 60 днів після відлучення (саме цей термін визначається як еквівалент дорослішання у мишей) миші ЛПС-групи могли ходити, але гіперактивність все-таки визначалася. Дослідники вказують, що проблеми, пов’язані з моторикою, були усунені, чого не можна сказати про поведінкові проблеми.

Доктор Ірина Бурд, доцент кафедри гінекології/акушерства і неврології при університеті Джона Хопкінса, зазначає, що специфічні статеві відмінності (невеликі розміри гіпокампу в тому числі) були виявлені також і в зрілому віці. Вона додає наступне:

«Наше дослідження вказує на те, що у мишей самці більш уразливі при впливі, який чиниться запальним процесом в материнському організмі, ніж, відповідно, самки. При цьому наслідки, таким впливом провоковані, можуть проявлятися протягом тривалого періоду часу.

Тепер дивує інше. Адже саме така картина перебігу вагітності могла б пояснити, чому така поширеність зазначається щодо схильності чоловіків розвитку у них шизофренії і аутизму. Зокрема актуальна така зв’язок при відповідності умові впливу нейробіологічних факторів, а не якихось інших причин».

Передбачається, що хронічна форма запалення виступає в якості причини дії механізму, при якому гіпокамп має невеликі розміри, за рахунок чого відбувається пригнічення розвитку головного мозку.

На даний момент залишається загадкою, чому відрізняється реакція на вплив у самок і самців у материнській утробі. Бурд зазначає, що розгадка цієї таємниці може надати згодом і нові знання, які сприятимуть визначенню відповідних заходів, спрямованих на розробку препаратів для лікування зазначених захворювань (аутизм і шизофренія).

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here